Главная » Новости » Рекомендації щодо режиму та дієти при наявності мастопатії

Рекомендації щодо режиму

та дієти при наявності мастопатії

(інформація для пацієнтів)

 Мастопатія – це група доброякісних патологічних процесів тканин молочних залоз, переважно на фоні дисгормональних і дисметаболічних порушень, що включають в себе процеси запалення, проліферації, кістоутворення та ін. (Термін дисгормональні, означає порушення що виникають на фоні змін гормонального балансу, дисметаболічні – порушення що виникають при розладі обміну речовин).

План профілактичних оглядів молочних залоз для жінок.

Профілактичні огляди – це огляди контингентів умовно здорових людей з метою виявлення захворювань на ранніх стадіх, коли відсутні скарги.

З 18 до 25 років – огляд у лікаря 1 раз на рік.

З 25 років до 35 років – огляд у лікаря 1 раз на рік, УЗД молочних залоз 1 раз на рік.

З 35 років до 50 років – Огляд у лікаря 1 раз на рік, УЗД молочних залоз 1 раз на рік, мамографія 1 раз на два роки.

Після 50 років - Огляд у лікаря 1 раз на рік, УЗД молочних залоз 1 раз на рік, мамографія 1 раз на рік.

Кожна жінка починаючи з 18 років повинна 1 раз на три місяці проводити самобстеження молочних залоз.

Структура організації онкологічної допомоги наступна:

1.​ Лікар-онколог районної поліклініки.

2.​ Міські онкоцентри (Київська міська онколікарня, вул.. Верховинна 69, тел.: 409-24-73; 450-92-64): надають допомогу жителям міста, що мають постійну прописку.

3.​ Обласні онколікарні (Київський обласний онкодиспансер – вул. Баговутівська 1): надають допомогу жителям області, що мають прописку в області.

4.​ Національний інститут раку (вул. Васильківська 33/43, тел..: 257-93-15): надає допомогу усім громадянам України..

В нашій державі захворюваннями молочних залоз займаються лікарі-онкохірурги, онкологи, або хірурги у випадку відсутності в штаті поліклініки спеціаліста онколога, а також гінекологи-ендокринологи. Це стосується і доброякісних і злоякісних захворювань. Тому абсолютно не виправданою є тривога жінки, коли вона скаржиться на біль в молочних залозах, а її в реєстратурі направляють до лікаря-онколога. Це абсолютно не означає, що в неї є онкологічне захворювання. Справа в тому, що окремої медичної спеціальності, такої як – мамолог не існує в номенклатурі зареєстрованих медичних спеціальностей, тому офіційно в штаті медичного закладу не може бути лікаря-мамолога. Лікар, який надає допомогу пацієнтам із захворюваннями молочних залоз має сертифікат по онкології, або онкохірургії та курси або семінари щодо захворювань молочних залоз.

Найбільш частими причинами для звернення до лікаря є відчуття дискомфорту або болі в молочних залозах і прощупування вузлових утворень або ділянок ущільнення під час само обстеження. Часто болі, відчуття дискомфорту і набряклості в молочних залозах, особливо якщо вони виникли вперше є причиною вираженої тривоги і страху за стан свого здоров’я. Необхідно розуміти, що в більшості випадків такі симптоми не є ознакою важкого захворювання, а найчастіше свідчать про розлади гормональної регуляції на фоні стресових ситуацій, при перевтомі, розладах інтимних стосунків, або при інфекційно-запальних захворюваннях органів репродуктивної системи, розладах функції щитовидної залози та ін. Фіксуючи увагу на больових відчуттях і перебуваючи в стані постійної тривоги жінка не свідомо підтримує розлади гормональної регуляції, оскільки на цьому фоні стимулюється вироблення гормонів стресу, що негативно впливають на тканини молочних залоз і репродуктивні органи. Іноді буває достатньо це зрозуміти і заспокоїтись, відпочити, зняти психоемоційне перевантаження щоб больові відчуття зникли самостійно протягом декількох циклів. Але візит до лікаря є обов’язковим.

Фактори ризику розвитку захворювань молочних залоз

1.​ Спадковість (захворювання родичів по материнській лінії)

2.​ Репродуктивний анамнез, а саме ранні і часті аборти, відмова від годування груддю або годування менше 5 місяців, ранній початок менструації – до 11 років, пізній клімакс – після 55 років, ранній клімакс до 45 років, безпліддя, викидні, перші пологи у віці старше 30 років, тривалість менструації більше 5 днів, маткові кровотечі

3.​ Порушення гормонального фону: надлишкова вага, безконтрольний прийом протизаплідних засобів, порушення роботи ендокринних органів, зокрема щитовидної залози, цукровий діабет.

4.​ Психоневрогенні фактори – нервові стреси протягом останнього року

5.​ Факторі харчування ( зокрема харчові домішки). Вживання копчених, консервованих продуктів, білої сдоби, кофеїну.

6.​ Екологія.

7.​ Шкідливі звички: паління, зловживання алкоголем.

8.​ Незадоволення статевим життям.

9.​ Травми молочної залози і матки

10.​ Гінекологічні захворювання — маткові кровотечі, фіброміома матки, хронічні запалення матки і додатків, кісти яєчників.

Мастопатії поділяють на три групи:

1.​ Дифузні форми

  • З переважанням залозистого компонента (аденоз).
  • З переважанням фіброзного компонента (фіброаденоматоз).
  • З переважанням кістозного компонента.
  • Змішана форма дифузної мастопатії (фіброзно-кістозна мастопатія).

2.​ Вузлові форми.

3.​ Доброякісні пухлини і пухлиноподібні процеси (аденома, фіброаденома, внутрішньопротокова папілома, солітарна кіста).

4.​ Особливі форми: листовидна (філоїдна) пухлина.

Дифузні форми характеризуються порушенням архітектоніки тканин молочної залози, переважанням одного типу тканин над іншим (наприклад фіброзна мастопатія – розростання сполучної тканини, аденозна мастопатія – збільшення об’єму залозистої тканини). До вузлових форм належить – вогнищевий фіброматоз, вогнищевий аденоз.

Захворювання молочної залози не виникають ізольовано, а є проявом порушення гормонального фону, або обміну речовин. Тому при наявності проявів мастопатії важливим є:

1.​ Лікування у гінеколога при наявності патології репродуктивної системи.

2.​ Обстеження щитовидної залози у ендокринолога.

3.​ Консультація гастроентеролога при захворюваннях органів травлення (холецистит, хронічний панкреатит, жировий гепатоз та ін.).

4.​ Консультація невропатолога, психолога у випадку захворювань нервової системи (неврози, наслідки стресових ситуацій та ін.).

5.​ Обстеження гормонального фону (репродуктивні гормони в дві фази місячного циклу, пролактин, гормони щитовидної залози, інші-за показаннями).

Для діагностики захворювань молочних залоз застосовують:

1.​ Самообстеження.

2.​ Огляд і пальпація у лікаря.

3.​ УЗД молочних залоз.

4.​ Мамографія, дуктографія, пневмокістографія.

5.​ Пункційна біопсія, трепан-біопсія.

6.​ Ексфоліативна цитологія (мазок-відбиток).

7.​ МРТ молочних залоз.

Обстеження бажано проводити на 6-9 день (максимум до 12 дня) місячного цикла (дні цикла рахують наступним чином: починаючи від першого дня менструації до першого дня наступної менструації)

Згідно протоколів обстеження молочних залоз рекомендовано:

Самообстеження проводить кожна жінка 1 раз на три місяці.

Огляд і пальпація у лікаря-спеціаліста – 1 раз на рік з 20 до 30 років і 1 раз 6 місяців з 30 років – постійно.

УЗД молочних залоз – дослідження структури молочних залоз за допомогою ультразвука. 1 раз на рік після 25 років постійно.

Мамографія – спеціальне рентгенологічне дослідження молочних залоз. Перший раз виконується в 40 років (за деякими джерелами в 35 років). Надалі 1 раз на два роки до 50 років і 1 раз на рік після 50 років. Дуктографія - мамографічне дослідження молочних залоз із котрастуванням при підозрі на наявність папіломи протока молочної залози. Пневмокістографія – контрастне рентгенологічне дослідження кіст молочної залози.

Пункційна біопсія – взяття матеріалу шляхом пункції для цитологічного дослідження. Виконується при наявності підозри на новоутворення молочних залоз, або при вузлових формах мастопатії.Трепан-біопсія – використовуються спеціальні голки, що дозволяють отримати стовпчик тканин. Бажано щоб пункційна біопсія і трепан-біопсія виконувалясь під контролем УЗД або мамографічним контролем, що дозволяє якісно і з високою точністю взяти матеріал із зони патологічного процесу.

Ексфоліативна цитологія (мазки-відбитки) – взяття матеріалу на скельце при наявності виділень із сосків, при ерозії в області соска.

МРТ молочних залоз проводять за спеціальними показаннями, що визначає лікар.

Узд молочних залоз і мамографія – це методи що не замінюють і не виключають один одного, а доповнюють. Дають більш повну інформацію при застосуванні в комплексі і тому після 50 років застосовуються разом з метою профогляду, При підозрі на патологію молочних залоз УЗД і мамографія також призначаються в комплексі.

до 35 років мамографію виконують тільки за особливими показаннями. Показання визначає лікар. Це пов’язано з тим, що в молодому віці тканини молочних залоз дуже чутливі до іонізуючого випромінювання. Обстеження може принести більше шкоди ніж користі ще і тому, що розвинена залозиста тканина в молодому віці утруднює діагностику захворювань, а саме: на фоні щільної залозистої тканини практично неможливо побачити кісти, фіброаденому та інші новоутворення.

Лікування

При дифузних формах застосовують великий арсенал медикаментозних засобів, корекцію гормонального фона, лікування супутньої патології, нормалізація режиму дня, дієту.

При вузлових формах і доброякісних пухлинах лікування оперативне з наступним патогістологічним (інтраопераційним – під час операції та післяопераційним обстеження).

Рекомендації щодо режиму

  • Дотримуватись режиму бадьорості та відпочинку.
  • Уникати стресових ситуацій і психоемоційного перевантаження.
  • Гармонізація інтимного життя.
  • Відмова від куріння.
  • Обмежити час роботи із джерелами електромагнітного випромінювання (в т.ч. з комп’ютером).
  • Виділяти час для занять спортом. Корисним є плавання, заняття йогою.
  • Частіше бувати на свіжому повітрі.
  • Обмежити перебування на сонці, не рекомендовано відвідування солярія.
  • Правильний вибір бюстгальтера (відповідної форми, розміру, без жорстких ребер). Негативно впливають на гормональний фон і на функціонування репродуктивної системи зміна кліматичних і часових поясів.
  • Уникати травматизації молочних залоз.
  • Негативно впливає штучне переривання вагітності.
  • Негативний вплив має штучне припинення грудного вигодовування. Один рік – оптимальний термін грудного вигодовування.
  • Необхідно попереджати інфекційно-запальні процеси жіночих статевих органів та захворювання, що передаються статевим шляхом. В разі наявності таких захворювань лікування необхідне обом статевим партнерам.
  • Необхідно попередити лікаря про вживання гормональних контрацептивів, або інших препаратів, які містять гормони.

Дієта

Рекомендовано обмежити вживання продуктів:

  • Що містять кофеїн (кава, чай, шоколад).
  • Цукру.
  • Хлібобулочних виробів.
  • Продуктів з наявністю шкідливих консервантів та харчових добавок.
  • Копчених виробів
  • Продуктів з високим вмістом жирів.
  • Алкоголю.

Рекомендовано включати до раціону:

  • Свіжі овочі, фрукти, зокрема цитрусові, шипшина, морква, капуста, ізюм, курага.
  • Овочеві та фруктові соки.
  • Оливкову олію.
  • Продукти, що містять мікродози йоду (за умови відсутності тиреотоксикозу). Морську рибу і інші морепродукти (молюски, кальмари, ламінарія), але приготовані без додавання консервантів, наприклад бензоату натрія, який входить до складу маринадів майже усіх пресервів магазинної мережі. Йодовану сіль, або морську сіль з додаванням сухої ламінарії.
  • Свіжі пряні трави та зелень (петрушка, кріп, базилік, тархун, салат, рукола та ін.)
  • Хліб грубого помолу, висівковий хліб.
  • Із біодобавок до їжі корисно приймати препарат омега-3-ПНЖК: по 1 капсулі 1 раз на день 2 місяці 1 раз на рік.

Склав: лікар-онкохірург Нікорич С.В.